Концепція розвитку НВК

1.Актуальність

На початку XXI ст. змінилися стратегічні пріоритети розвитку освіти. Зміна освітніх парадигм висунула нові вимоги до якісної освіти.

Якісна освіта — це не рівень академічних досягнень, а ступінь оволодіння учнями основними життєвими навичками й розвиток особистості як суб'єкта і проектувальника життя (освоєння технології соціального успіху та суспільної співпраці на основі ідеї соціальної відповідальності суспільства).

Сучасна парадигма орієнтує НВК на реалізацію компетентнісного підходу, що базується на розвитку та вихованні дитини — учня, здатного впливати на власну освітню траєкторію, зіставляючи її з національними та загальнолюдськими досягненнями. Відповідно до концепції Нової української школи центральне місце у системі освіти належить середній школі. На відміну від університету, в школі ще можна вирівняти дисбаланс у розвитку дітей. Світогляд закладається саме в школі. У школі формується особистість, її громадянська позиція та професійні якості. Тут вирішується, чи людина захоче і чи зможе навчатися впродовж життя. Економічна і політична ситуація в країні висуває більш високі вимоги до індивідуальних особливостей людини. Ринкові відносини кардинально міняють характер і цілі праці: зростає його інтенсивність, посилюється напруженість, потрібен високий професіоналізм, витривалість і відповідальність. У зв’язку з цим увагу необхідно приділяти проведенню цілеспрямованої профорієнтаційної роботи серед школярів, яка має спиратися на глибоке знання всієї системи основних чинників, що визначають формування професійних намірів особистості та шляхи її реалізації.

Актуальним стало створення умов для розгортання процесів самовиховання, самовдосконалення, самореалізації особистості, набуття нею досвіду діяльності, яка дозволяє ефективно гармонізувати своє власне «Я» з потребами суспільства.

Нова українська школа буде працювати на засадах особистісно орієнтованої моделі освіти.

Нова українська школа буде працювати на засадах особистісно орієнтованої моделі освіти. У рамках цієї моделі школа максимально враховує здібності, потреби та інтереси кожної дитини, на практиці реалізуючи принцип дитиноцентризму.

Тому нині недостатньо змінити тільки систему освіти, методи, засоби виховання, необхідно особливу увагу звернути на філософію освіти, пов'язуючи її з суттю життя, з метою існування людства на землі.

В основі нашої педагогічної філософії є дитина — найвища цінність на Землі. Насамперед потрібно намагатися бачити особистість, яка є індивідуальною, неповторною. Коли дитина вірить у себе й у свої пізнавальні таланти, в ній прокидається інтерес і прагнення до пізнання.

В умовах зростання пріоритету загальнолюдських цінностей, гуманістичних домінант надзвичайно важливим є засвоєння світової культури крізь призму національної системи виховання громадянина України, здатного діяти не тільки у своїй національній державі, а й у світовому просторі.

Соціальне замовлення впливає й на особистісні освітні потреби дітей та їх батьків. «Уведення» дитини в самостійне доросле життя через організацію її «входження» в культуру рідного народу в контексті поєднання історії цієї культури з її сучасним етапом об'єктивно обґрунтовує функціонування та розвиток таких навчальних закладів підвищеного рівня освіти, як НВК.

Зусилля педагогічного колективу закладу спрямовані на те, щоб навчити учнів проектувати й формувати активні моделі життя, моделі успішної людини.

Виховний процес буде невід’ємною складовою усього освітнього процесу і орієнтуватиметься на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).

Нова школа буде плекати українську ідентичність.

Глобальна мета концепції: виховання творця - всебічно розвиненої особистості, здатної до життєтворчості й націотворчості, соціально адаптованої, мобільної, налаштованої на позитивне освоєння світу й на здоровий спосіб життя.

Як організувати процес навчання й виховання учнів, щоб зробити його змістовним та ефективним, відповідним основним потребам дитини та основним стратегічним напрямкам освіти XXI століття?

Відповіді на ці питання покликана дати Концепція розвитку освітньо-виховного простору НВК.

Завдання Концепції

- сприяння всебічному розвитку здібностей учня;

- створення умов для самореалізації дитини, застосування здобутих знань і здібностей;

- формування наукового світогляду;

- сприяння розвитку особистості;

- формування навичок самоосвітньої діяльності, самоаналізу й самовдосконалення; ставлення до праці як умови життєвого самоствердження;

- формування людської гідності й національної самосвідомості, патріотизму;

- сприяння самовизначенню особистості;

- формування комунікативної та інформаційної компетентностей;

- формування правової компетентності, компетентності соціальної активності та громадянської відповідальності; толерантності; культури світу;

- формування екологічної культури;

- збереження й зміцнення морального і фізичного здоров'я, формування культури здорового способу життя;

- формування культури відпочинку.

Концепція забезпечує подальший розвиток НВК, який реалізується через втілення компетентнісного підходу, гуманізацію, гуманітаризацію, профільність і спрямовує зусилля педколективу на те, щоб навчити учнів проектувати і формувати активні моделі життя, моделі успішної людини, яка зможе взяти на себе відповідальність, стати господарем власної долі, долі народу, держави.

Дана концепція покликана визначити шляхи освоєння особистісно-зорієнтованої педагогіки, забезпечити дотримання прав дитини, суттєве осучаснення НВК, мета якого розвивати дитину як суб'єкта культури й власної життєтворчості, допомогти учням віднайти себе, побудувати разом з ними сходинки в майбуття, що матимуть назву життєва наука.

Реалізація концепції дасть змогу створити такий простір життя дитини, де б вона не готувалася до життя, а повноцінно жила, побудувати діяльність НВК так, щоб сприяти становленню особистості як творця й проектувальника власного життя; гармонізації і гуманізації відносин між дітьми і педагогами, родиною, ґрунтуючись на ідеї самоцінності дитинства, діалогу, усвідомленого вибору життєвого шляху.

2.Місія закладу, освітні цілі, завдання

Місія НВК полягає в забезпеченні необхідного рівня самоосвітньої, особистісної та соціальної компетентності випускника НВК та його здатності до усвідомленого вибору сфер подальшої успішної власної життєтворчості з виходом на пряме використання в самостійному житті тих спеціальних знань, умінь, які він одержав у НВК. Дані положення пов’язані насамперед з компетентнісно-орієнтованої освітою, мета якої – подолати розрив між освітою і вимогами життя.

НВК бачить своє завдання не тільки в тому, щоб дати знання учням, а й у тому, щоб виявити їхні здібності, навчити використовувати освоєнні знання для вирішення практично-пізнавальних, ціннісно-орієнтаційних, комунікативних завдань та проблем.

Завдання: створення освітнього середовища, яке забезпечує формування компетентного випускника, здатного до :

- успішної майбутньої життєтворчості;

- особистісного та професійного самовизначення.

Гіпотеза: формування компетентісного випускника, здатного до успішної майбутньої життєдіяльності, можливо, якщо:

1. Модернізувати зміст освіти в НВК.

2. Визначити технологію формування компетентностей колегіантів засобами:

- навчальних предметів, додаткової освіти;

- соціалізованої системи виховання;

- системи організаційно-педагогічних умов.

3. Розробити модель компетентнісного учня кожного ступеня як результату визначеного змісту навчально-виховного процесу.

4. Запровадити моніторинг успішності формування компетентностей колегіантів та своєчасну корекцію умов формування.

5. Упровадити нову систему управління.

3. Підходи та принципи щодо реалізації концепції розвитку

Принципи концепції освіти НВК:

- принципи творчої діяльності, самодіяльності й самостійності - НВК розкріпачує творчі сили кожної дитини, максимально розвиває її самостійність у пошуку істини шляхом залучення до різних видів творчої діяльності, до розв'язання завдань в естетично збагаченому середовищі. Узгоджена з віком творча діяльність сприяє підвищенню мотивації до праці, розвитку інтелекту, максимального розкриття здібностей;

- гуманізація — пріоритет завдань самореалізації дитини, створення умов для виявлення обдарованості й талантів; формування гуманної особистості;

- єдність національного й загальнолюдського — формування людської гідності та національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, своєї мови; прищеплення шанобливого ставлення до культури, спадщини, традицій свого нарду та інших народів світу;

- природовідповідність - урахування багатогранної й цілісної природи людини, вікових та індивідуальних особливостей дітей, їх психологічних, національних і релігійних відмінностей;

- культуровідповідність - забезпечення духовної єдності, наступності та спадкоємності поколінь, органічного зв'язку з історією народу та його мовою, культурою, традиціями та культурою народів світу;

- демократизація - розвиток різноманітних форм співробітництва і встановлення до­віри між педагогами та дітьми; повага до суверенітету особистості дитини, розуміння її запитів та інтересів; розвиток активності й творчої ініціативи; утвердження життєвого оптимізму, навичок позитивного мислення;

- фуркація - побудова навчальних планів у старших класах за певними профілями з наданням переваги тій чи іншій групі навчальних дисциплін; урахування при формуванні учнівських груп (класів) інтересів, потреб, здібностей і нахилів дитини та базового освітнього рівня;

- діагностико-прогностична реалізованість;

- варіативність, альтернативність, гнучкість навчання;

- безперервність і наступність - цілісність у навчанні і вихованні, перетворення його на процес, що триває впродовж усього життя людини;

- принцип урахування інтересів і потреб дитини. Сучасні психолого-педагогічні методи дають змогу максимально вивчити запити, інтереси учнів і на підставі цього корегувати виховний процес. У центрі виховного процесу є особистість — її нахили, здібності, потреби, інтереси, соціальний доступ, самосвідомість, характер.

Теоретико-методологічні засади:

- пpoвiднi принципидержавної політики в галузі освіти: гуманізація, демократизація, адаптація системи освіти до рівнів i особливостей розвитку та підготовки учнів, вільний розвиток особистості, створення умов для самовизначення та самореалізації особистості;

-головні положенняособистісно-орієнтованої педагогіки: особистість
як суб'єкт свого розвитку, урахування вікових та індивідуальних особливостей особистості, стимулювання, самопізнання та самовиховання;

-теорія навчальної, пізнавальної, інтелектуальної діяльності (П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін);

- системний пiдxiддо управління (В.А. Афанасьєв, В.П.Кузнєцов, В.М.Садовський тощо);

- компетентнісно-орієнтований пiдхід(А.Хуторський, С.Шишов, А.К.Марков, С.Гузєєв);

- комунікаційно-діалогічний пiдхідскладається зi встановлення взаємодії між всіма суб'єктами (об'єктами) процесу;

- ocoбucтicно-opiєнтoваний підхід- урахування природовідповідних особливостей кожної особистості, надання їй свого адаптивного ареалу для найбільш повного розкриття можливостей та здібностей в умовах зони найближчого розвитку;

- інтегративно - діяльнісний підхід - полягає в тому, що формування особистості учня і його розвиток здійснюється не тоді, коли він сприймає готові знання, а в процесі його власної діяльності, яка спрямована на «відкриття» ним нових знань;

- концептуальні пiдxoдuдо управління школою (M.М. Поташник, Є.М.Павлютенков, Т.І.Шамова);

- програмно-цільовий підхід до управління розвитком школи (M.М. Поташник, В.С. Лазарев)

4.Зміст іорганізаціянавчально-виховного процесу

Педагогічний колектив, працюючи над удосконаленням фахової майстерності, модернізацією навчально – виховного процесу, має власну систему дослідно експериментальної та інноваційної діяльності.

/Files/images/конц1.JPG

Навчально-виховний процес організовано в НВК за принципом раціональності в умовах двозмінності навчання при функціонуванні елективних курсів, групи продовженого дня для молодших школярів з розкладом роботи у другій половині навчального дня.

При цьому обсяг тижневого навчального навантаження відповідає санітарно-гігієнічним гранично допустимим нормам, навчальні кабінети використовуються раціонально для викладання відповідних та суміжних предметів.

Зміст освіти навчального закладу II ступеня орієнтовано на продовження формування пізнавальної, комунікативної, моральної, естетичної, трудової, фізичної культури учнів. Функціонує система корекційної підтримки особистості школяра, яка складається з таких компонентів:

- внутрішньокласна диференціація та індивідуалізація навчання на уроці;

- корекційна діяльність на факультативних, групових та індивідуальних заняттях;

- діяльність психологічної служби щодо корекції розвитку особистості школяра;

- діагностичне відстеження індивідуального розвитку людини;

- діагностичне відстеження реалізації освітньої програми;

- надання допомоги щодо створення умов для саморозвитку та самовизначення учнів.

Зміст освіти IIІ ступеня орієнтований на:

- формування готовності до усвідомленого вибору професії;

- визначення умов самореалізації і самовизначення учня;

- здійснення соціально-психологічного супроводу;

- функціонування профільних класів (груп): природничо – математичного,

суспільно – гуманітарного, філологічного напрямів;

- діяльність факультативних, групових та індивідуальних занять.

Одним із основних завдань роботи закладу нового типу є профілізація третього ступеня загальноосвітньої школи, реалізація якої, у свою чергу, викликала необхідність уведення додаткових інновацій у шкільну практику.

За концепцією «Нова школа» у рамках профільної освіти старшокласник зможе обирати одне з двох спрямувань навчання:

• академічне, із поглибленим вивченням окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання в університеті;

• професійне, яке поряд з отриманням повної загальної середньої освіти забезпечує отримання першої професії (не обмежує можливість продовження освіти).

Відповідно до сучасних норм документів, успішність реалізації допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів передбачає:

- створення відповідної нормативно-правової бази (закладу допрофільної та профільної підготовки);

- навчально-методичне забезпечення профільної підготовки (створення навчальних програм курсів за вибором, орієнтовних навчальних планів для деяких можливих профілів навчання, підручників, навчальних і методичних посібників, методик, засобів навчання);

- створення психологічного супроводу профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів (проведення діагностики з виявлення нахилів, спрямованості і мотивації учнів до певного профілю навчання, того чи іншого виду діяльності; моніторинг успіхів школярів у процесі освоєння курсів за вибором; індивідуальні консультації, групові тренінги тощо);

- підготовка і перепідготовка педагогів основної школи до роботи в умовах допрофільної та профільної підготовки;

- розроблення механізму фінансування профільної підготовки.

Отже, розроблення концептуальних засад допрофільного та профільного навчання та їх практична реалізація є одним із пріоритетних напрямів розвитку освіти.

5. Навчально – методичне забезпечення

Навчально – виховний процес будується виключно на засадах наукової методології. Зміст, форми і методи навчання та виховання, теоретичні і практичні відомості на будь – якому рівні вивчення та з будь – якого предмета відповідають даним сучасної науки, нормам загальнолюдської моралі.

Педагогічний колектив значну увагу приділяє інноваційним формам та методам організації навально-виховного процесу, керуючись концептуальними положеннями та принципами:

- принцип зв'язку з життям, актуальності, орієнтації організаторів методичної роботи на врахування сучасного соціального замовлення суспільства;

- принцип науковості методичної роботи: відповідність усієї системи підвищення кваліфікації вчителів сучасним науковим досягненням у різноманітних сферах; реалізація цього принципу включає діагностику, проблемний аналіз, рефлексію стану справ у НВКі;

- принцип системності методичної роботи: підхід до методичної роботи як до цілісної системи;

- принцип комплексності методичної роботи: єдність і взаємозв'язок з усіх сторін та напрямів підвищення кваліфікації вчителів;

- принцип єдності теорії і практики виступає одночасно проти двох небажаних крайнос­тей: недооцінки ролі теорії та надлишкової теоретичності методичної роботи;

- принцип творчого ставлення до вчительської праці: активізація всіх учителів НВК, створення кожним учителем власної технології навчання й виховання;

- принцип колегіальності методичної роботи дозволяє раціонально поєднувати ко­лективні, групові та індивідуальні форми методичної роботи;

- принцип комфортності: створення сприятливих соціально-психологічних, демо­кратичних умов щодо ефективної роботи вчителів; цей принцип активізує творчий пошук учителя.

5.1. Цільові орієнтири науково-методичної роботи

Відповідно до концепції нової української школи, Насамперед учителю буде надано академічну свободу. Учитель зможе готувати власні авторські навчальні програми, власноруч обирати підручники, методи, стратегії, способи і засоби навчання; активно виражати власну фахову думку. Держава гарантуватиме йому свободу від втручання у професійну діяльність.

Велика увага приділяється матеріальному стимулюванню. У проекті Закону «Про освіту» закладається норма про підвищення місця вчителя у єдиній тарифній сітці. Учителі, які пройдуть добровільну незалежну сертифікацію, будуть отримувати надбавку.

Суттєвих змін зазнає процес і зміст підготовки вчителя.

Учителі вивчатимуть особистісно орієнтований та компетентнісний підхід, управління освітнім процесом, психологію групової динаміки тощо. У зв’язку з цим варто говорити про нову роль учителя – не як єдиного наставника та джерело знань, а як коуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини.

Збільшиться кількість моделей підготовки вчителя. Форми підвищення кваліфікації буде диверсифіковано: курси при ІППО, семінари, вебінари, он-лайн-курси, конференції, самоосвіта (визнання сертифікатів). Учитель отримає право вибору місця і способу підвищення кваліфікації, як передбачено проектом Закону «Про освіту».

Тому робота педагогічного колективу НВК буде опиратися на:

- осмислення соціального замовлення суспільства й держави, конкретних програмно-методичних вимог;

- втілення досягнень і досвіду педагогів-новаторів;

- втілення та використання досягнень психолого-педагогічної науки;

- поширення кращого досвіду.

Формування цілісного працездатного педагогічного колективу:

- створення умов і підтримка самоосвіти вчителів;

- вироблення єдиного педагогічного кредо, загальних цінностей і традицій;

- діагностика та аналіз діяльності закладу, його результатів;

- підтримка та стимулювання педагогічної творчості та ініціативи вчителів і вихователів, залучення до науково-дослідної роботи з актуальних проблем НВК.

Постійне підвищення професійної компетентності педагогічних працівників:

- загальнокультурної компетентності,спрямованої на розвиток та самовдосконалення його духовної культури, творчого потенціалу;

- методологічної та світоглядної компетентності, орієнтованої на розвиток сучасного стилю, діалектичного мислення, професійно-ціннісних поглядів та переконань, на правильний вибір філософсько-методологічних проблем сутності життя та напрямів розвитку суспільства;

- наукової компетентності учителя- знань у тій сфері науки, що лежить в основі предмета, який викладається, забезпечення професійною інформацією;

- методичної компетентності вчителя:володіння методикою викладання, педагогічним змістом свого предмета, варіативною частиною, змістом нових навчальних програм та підручників;

- загальнопедагогічної компетентності, що полягає в прагненні до самоосвіти, у знанні та вмінні застосовувати найбільш важливі сучасні освітні концепції і технології, у засвоєнні досвіду вчителів-новаторів і майстрів педагогічної праці;

- психолого-фізіологічної компетентності:знання й вивчення вчителем особистості учнів з точки зору вікових та індивідуальних психолого-фізіологічних особливостей, володіння організацією здорового способу життя, розвиток культури емоцій, умінь саморегуляції вчителя;

- морально-етичної компетентності:дотримання норм і правил поведінки в системі відносин «учитель — учень», «учитель - педагогічний колектив», «учитель — батьки», вирішення виховних завдань у змісті методичної роботи;

- інформаційно-технічна компетентність учителя:уміння ефективно ви­користовувати можливості сучасних інформаційно-технічних засобів для підвищення якості освіти, виховання й розвитку.

Суб'єктами методичної роботи є: педагогічні працівники, керівники методичних служб, заступники директора, керівник НЗ.

Об'єктами методичної роботи є: урок, зміст освіти, технології, методики, навчально-виховний процес, бібліотека, застосування технічних засобів навчання та нових ІКТ, додаткова освіта, учитель, профоб'єднання, педагогічний колектив, колегіант.

5.2.Основні напрямки науково-методичної діяльності закладу:

стратегічне планування, тактичне планування, організація НВП, контроль і моніторинг процесу та результатів, оцінка, аналіз, рефлексія, регулювання та корекція НВП, презентації, виставки, огляди, конкурси, обмін досвідом.

Підвищення кваліфікації: конкурси «Вчитель року», «Класний керівник року», «Молодий учитель року», атестація, школа передового досвіду, робота методичних кафедр, творчих і проблемних груп учителів, школа молодого вчителя, взаємовідвідування, вивчення, узагальнення та втілення інновацій, передового досвіду.

Управлінські функції: офіційна інформація, розробка внутрішньоколегіальних підзаконних актів, планування розвитку, контроль за дотриманням офіційних і підзаконних актів, звітність, розклад, єдині вимоги, керівництво предметними кафедрами, творчими групами, стимулювання праці вчителя, розв'язання конфліктних ситуацій.

5.3.Форми методичної роботи

Організаційний аспект структури методичної системи в НВКі побудований на основі форм методичної та науково-експериментальної роботи: індивідуальних, групових і масових (колективних).

До колективних форм організації методичної та науково-експериментальної роботи в НВКі належать: педагогічні читання та науково-практичні конференції; педагогічні ради; тематичні засідання предметних кафедр та об’єднань; проведення оглядів творчих робіт; огляди навчальних кабінетів; тижні педагогічної майстерності; круглі столи; огляди наукової, педагогічної та іншої літератури; психологічні семінари, теоретичні та проблемні семінари, семінари-практикуми; методичні оперативки; ділові ігри; творчі звіти окремих учителів, що отримали визнання за свою майстерність і досвід; методичні тижні; педагогічні виставки, методичний аукціон, розв'язування педагогічних ситуацій, відкриті уроки, взаємовідвідування вчителями уроків і позакласних заходів

До групових форм методичної роботи належать: шкільні предметні кафедри та методичні об’єднання, методичні тренінги, консультативні пункти, авторські лабораторії переможців конкурсів, майстер-класи, шкільні семінари, творчі групи (динамічні (тимчасові), ініціативні, проблемні (фокусні), школа передового педагогічного досвіду, захист інноваційного проекту.

До індивідуальних форм методичної роботи належать: індивідуальні консультації, наставництво, робота над науково-методичною темою, індивідуальні виставки «Я атестуюсь», презентація творчих доробків, творчий звіт, майстер-класи, опрацювання методичної літератури, опрацювання фахових журналів, стажування, виконання до- і післякурсових завдань, самостійна робота (самоосвіта), яка включає: науково-дослідницьку роботу над проблемою; вивчення наукової, методичної та навчальної літератури; участь у колективних та групових формах методичної роботи; вивчення досвіду колег; теоретичну роботу й практичну апробацію особистих матеріалів.

Центром методичної роботи НВК, банком усіх педагогічних ідей, дій та починань є методичний кабінет, діяльність якого спрямована на виконання єдиної методичної теми НВК, а в кінцевому результаті на підвищення професіоналізму педагогічного колективу.

5.4. Науково-методична рада НВК

НМР є «мозковим центром», колективним розробником програми розвитку навчального закладу. НМР готує та планує педради, навчально-виховні загальношкільні заходи, організує роботу над єдиною методичною темою, керує вивченням і узагальненням передового педагогічного досвіду, координує роботу кафедр.

Атестація — один з найважливіших та ефективніших напрямків підвищення професійної майстерності вчителів, що стимулює творчість учителя.

За допомогою вищезазначених форм організації методичної роботи здійснюється реалізація освітніх програм, оновлюється зміст освіти шляхом використання актуальних педагогічних технологій.

5.5. Функції управління науково-методичною роботою в НВК:

Планування - важливий підготовчий етап кожного управлінського циклу, основна функція управління системою науково-методичної роботи в НВК.

Організаційна функція системи науково-методичної роботи виявляється в діяльності, пов'язаній з удосконаленням її структури та змісту різних рівнів і підрозділів, здійснюється при підготовці та реалізації планів науково-методичної роботи, визначенні контингенту підвищення кваліфікації на всіх рівнях.

Діагностична - одна з основних функцій системи науково-методичної роботи з педагогічними кадрами в умовах оновлення освіти, котра потребує поглиблення регулярного вивчення ступеня розриву між реальним рівнем компетентності вчительських і керівних кадрів, що виявляється в узагальненому результаті їхньої праці, та вимогами, що ставляться до якості діяльності конкретних працівників освіти в умовах розбудови української національної школи та соціально-економічного розвитку України.

Прогностична функція має випереджувальний характер. Планування науково-мстодичної роботи здійснюється на базі вивчення інтересів і потреб педагогічних кадрів, досягнень педагогічної науки й передового досвіду передбачувати проблеми, які постануть перед педкадрами в процесі реалізації плану.

Моделююча функція- полягає в розробленні принципово нових положень навчально-виховної роботи в школі, у формуванні та впровадженні передового досвіду, їхній експериментальній перевірці, після якої вони можуть бути використані як зразки для впровадження.

Компенсаторна функція- передбачає забезпечення педагогів інформацією, а також формування вмінь, які не були здобуті ними в процесі базової професійної освіти.

Відновлювальна функція полягає у відновленні тих знань і вмінь, які після закінчення педагогічного навчального закладу могли бути частково забуті або втрачені.

Корегуюча функція спрямована на виправлення в діяльності педагогічних кадрів недоліків, пов'язаних із використанням застарілих методик, що не відповідають вимогам, умовам і можливостям суспільства.

Координуюча функція спрямована на подолання дублювання, паралелізму змістов­ного, часткового та науково-методичного характеру.

Пропагандистська функція спрямована на інформування та агітацію вчителів за впровадження в практику досягнень науки, передового педагогічного досвіду, розкриття тих істотних переваг, які вони дають, суті й технології успішної роботи, високих кінцевих результатів.

Контрольно-інформаційна функція полягає в утворенні та підтримці стабільного зворотного зв'язку, інформаційного забезпечення про кількісні та якісні зміни, що відбувають­ся в чинній системі науково-методичної роботи, і відповідності до мети й завдань її функціонування.

5.6. Критерії якості та ефективності наук­ово-методичної роботи в НВКі

Ефективністю науково-методичної роботиє співвідношення між досягнутими результатами та цілями (завданнями) даної діяльності з урахуванням інтелектуальних і фізичних зусиль, часу, матеріальних і фінансованих ресурсів, витрачених на їх досягнення.

Головною, кінцевою метою НМР є підвищення ефективності та якості навчання й виховання учнів, підготовка їх до свідомого обрання професії й активної участі в громадському житті. Важливе місце належить моніторинговим дослідженням науково-методичної діяльності педкадрів, як системи заходів щодо збирання, опрацювання, аналізу та поширення інформації з метою вивчення та оцінювання стану її функціонування.

Критеріями оптимального якісного функціонування системи НМР є:

- масовий розвиток творчої активності педагогічних кадрів;

- підвищення рівня теоретичної і науково-практичної підготовки педагогічних кадрів;

- активне застосування засвоєних науково-педагогічних знань і передового педагогічного досвіду;

- підвищення рівня загальної і педагогічної культури педагогічних кадрів;

- поглиблення знань учнів, удосконалення їхніх моральних якостей.

6. Очікувані результати роботи навчального закладу

МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА НОВОЇ ШКОЛИ

/Files/images/конц2.JPG

МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА НВК

/Files/images/конц3.JPG

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, сучасна молода людина, учень повинні володіти певними якостями, важливими для сучасності, як те:

- гнучко адаптуватися до мінливих змін життєвих ситуацій;

- самостійно та критично мислити;

- уміти бачити та формулювати проблеми;

- знаходити шляхи раціонального їх вирішення;

- усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані;

- бути здатними генерувати нові ідеї, творчо мислити; бути людиною інноваційного типу культури;

- грамотно працювати з інформацією;

- бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах (у колективі, у різних галузях, різних ситуаціях тощо);

- уміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності життя;

- бути конкурентоздатними в суспільстві з ринковою економікою;

орієнтуватись у системі найрізноманітніших неоднозначних цінностей;

- знати своє життєве кредо і свій стиль;

- здійснювати відповідальний життєвий вибір .

6. Управління інноваційними процесами в НВК

6.1. Організаційні підстави ефективного управління НВКом

Модель закладу нового типу icнyє як цілісна система, єдність та взаємозв'язок ycix компонентів, які ведуть до підвищення її цілісності та результативності. Реалізація інноваційних змін здійснюється через роботу підсистем НВК: управлінську, дидактичну, виховну, науково-методичну та громадсько-педагогічну.

Мета управлінської підсистеми полягає в забезпеченні оптимального функціонування НВК як цілісної громадсько-педагогічної системи, умов ефективної діяльності ycix інших підсистем. Учасниками управлінської підсистеми є директор, заступники директора, педагогічна рада, рада школи, органи учнівського самоврядування та батьківський комітет.

Дидактична підсистема ставить перед собою за мету забезпечити сприятливі умови фізичного, інтелектуального, психологічного, соціального становлення особистості колегіантів, досягнення ними рівня освіченості, що відповідає ступеню навчання, потенціальним можливостям учнів з урахуванням їхпізнавальних можливостей та нахилів.

Виховна підсистема забезпечує умови індивідуального розвитку, врахування особистих досягнень колегіантів, стимулювання їx соціальної та творчої активності, найбільш повної самореалізації врізних видах позаурочної діяльності.

Науково-методична підсистема має за мету забезпечити зростання рівня професійної компетентності вчителів як умови реалізації цілей розвитку особистості учнів, вдосконалення навчально-виховного процесу. Її учасниками є заступник директора з науково-методичної роботи, науково-методична рада, учителі-методисти, члени творчих груп, група інформаційного забезпечення.

Громадсько-педагогічна підсистема має на мeтi встановити та реалізувати зв'язок НВК з батьками, установами й організаціями для реалізації цілей навчання та виховання колегіантів.

З метою організації ефективного управління НВКом впроваджуємо принципи проектно-цільового управління, що реалізуються у таких функціях: спільне вироблення реалістичної мети – моделювання – кооперація дій і самоспрямування - моніторинг процесу та результату - прогностичне регулювання.

6.2.Педагогякосновний суб'єктупровадженняідей Концепції НВК

Першочерговості набуває питання формування педагогічної культури, в якій поєднується високий професіоналізм, інтелігентність, патріотизм і творчий початок. Педагог як основний суб'єкт, що впроваджує ідеї концепції, повинен володіти високою психологічною культурою, яка є невід'ємною частиною загальної культури людини з осмисленою патріотичною позицією. Крім того, необхідно, щоб учитель сам був креативним, здатним до неординарних думок і нестандартних рішень, любив дітей і шанобливо ставився до кожної індивідуальності, розуміючи та цінуючи креативність і внутрішню свободу свого учня.

Необхідно, щоб учитель:

- мав блискучі знання зі свого предмета, з педагогіки та психології і володів риторикою;

- був ерудований, мав особисту світоглядну позицію;

- був патріотом, здатним запалити в дітях любов до Батьківщини;

- був грамотним дидактом і методистом, володів арсеналом численних методів та прийомів учіння;

- був харизматичним, здатним захоплювати своєю особистістю аудиторію, впливати на неї;

- був фасилітатором процесу навчання, здатним спрямовувати учня на шлях пошуку знань, творчості, а не залишався просто вчителем, що працює за схемою: розповів матеріал учитель — відтворив (переказав) учень;

- був гнучким і милосердним, пам'ятаючи, що неординарна дитина потребує неординарних підходів;

- був наставником і порадником своїм учням;

- був чесним, добрим, справедливим, мав щире серце, бо лише такою може бути гарна людина;

- був здатний до постійного самовдосконалення, бо процес надбання знань дійсно триває все життя;

- був відповідальним, гарним батьком (матір'ю), бо інакше він не має морального права вчити інших дітей.

Модель компетентного вчителя

Компетентний учитель - це педагог, який виступає:

- як діагност: діагностика проблем, використання методів самопізнання, вивчення дитячого колективу;

- як прогнозист: володіє технологією прогнозування колективу та особистості;

- як аналітик: пошук у психолого-педагогічних теоріях ідей, закономірностей, адекватних логіці поставлених проблем;

- як розробник проектів: планування і розробка творчих навчально-виховних проектів;

- як управлінець: знання і використання основ лідерства, розробка алгоритмів навчально-виховного процесу;

- як організатор власного саморозвитку: самоаналіз, самоменеджмент, методи професійного вдосконалення.

Фахова (функціональна) компетентність:

- готовність до власної професійної діяльності, застосування засобів, прийомів, технологій щодо мотивації та стимулювання суб’єктів педагогічного процесу;

- здатність визначати цілі та планувати діяльність суб’єктів навчально-виховного процесу;

- здатність організовувати навчально-виховний процес, добирати доцільні форми, методи і засоби педагогічної діяльності;

- спроможність організовувати та проводити процедуру контролю, визначати шляхи покращення навчального процесу.

Когнітивна компетентність:

- володіння методологічними, загальнотеоретичними, нормативно-правовими, методичними знаннями;

- знання педагогіки, психології, шкільної гігієни та сучасних тенденцій розвитку освіти;

- володіннязнаннями інформаційно-комунікаційних технологій.

Діяльнісна компетентність:

- володіння методами пізнання;

- вміння бачити та якісно розв’язувати професійне завдання, обґрунтовувати та передавати педагогічний досвід;

- володіння різними методиками педагогічної діяльності та застосування їх у педагогічній практиці;

- використання сучасних педагогічних технологій, інноваційність науково-педагогічного мислення.

Соціально-особистісна компетентність:

- прагнення до постійної самоосвіти, володіння технологіями усного й письмового спілкування;

- готовність і спроможність створювати і підтримувати соціально психологічний клімат у колективі;

- високі моральні, громадянські професійно вагомі якості;

- здатність до самоаналізу, самоконтролю за власною діяльністю;

- високий рівень соціальної відповідальності, креативність мислення.

Здоров’язберігаюча компетентність:

- здатність до збереження здоров’я, застосування навичок здорового способу життя;

- запобігання професійному стресу та вигоранню.

Загальнокультурна компетентність:

- спроможність аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення національної та світової науки і культури;

- знання рідної та іноземної мови (за можливістю);

- толерантне ставлення до культурних, мовних, релігійних та інших відмінностей між народами.

Інформаційна компетентність:

- здатність використовувати інформаційно-комунікаційні технології в професійній діяльності;

- орієнтуватися в інформаційному просторі, здатність до пошуку, обробки, збереження і створення інформаційних ресурсів та обміну ними.

8. Матеріально – технічне, фінансове та правове забезпечення закладу

Фінансово-господарська діяльність НВК проводиться відповідно до чинного законодавства. Навчальний заклад має право формувати також власні кошти за рахунок прибутків від господарської діяльності, надання платних послуг, добровільних та благодійних внесків підприємств, організацій, батьків або інших громадян. НВК має право самостійно визначати систему матеріального стимулювання.

Школа створила достатню матеріально-технічну базу, необхідну для здійснення всіх напрямків навчально-виховної діяльності: кабінети початкових класів, української мови та літератури, математики, історії, зарубіжної літератури, географії, біології, екології, фізики, хімії, інформатики, комбінована майстерня, кабінет обслуговуючої праці, бібліотека, актова зала, спортивна зала, тренажерна зала, їдальня. Навчальні кабінети забезпеченні необхідними сучасними підручниками, методичними посібниками, електронними навчальними посібниками та програмами.

Кiлькiсть переглядiв: 1678

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.